Барочний ансамбль Львова. Собор святого Юра

Архікатедральна церква св. Юра — завершальний етап тривалого розвитку архітектури старого Львова. В ній втілились і смілива будівнича ідея, і тонке, глибоке відчуття міського ансамблю, і велике прагнення до прекрасного.
Минуло кілька століть, змінилось дві споруди на Юрській горі, і ось, нарешті, тут з'явився цільний барочний ансамбль — один з найкращих не тільки України, а й у всій Європі.
Про початки церкви св. Юра є тільки легендарні перекази. Колись тут була печера серед теренів і в ній 1280 р. осів князь Василиск, він на старість літ хотів відпокутувати гріхи молодості і постригтися в ченці. На його бажання князь Лев в XIII ст. на горі поставив церкву й мешкання для монахів.

За переказом першу дерев'яну церкву спалив польський король Казимир 1340 р. На її місці ігумен Євфимій 1363 р. почав будувати нову муровану церкву. Вона побудована в той же час, що і Вірменська церква і тим же будівничим Дорінгом. Ця церква відзначалася незвичайно сильними мурами, але її досить скромний вигляд не відповідав уже новим запитам і смакам XVIII століття.

При церкві була дерев'яна дзвіниця з шістьма дзвонами, недалеко від неї криниця глибиною десять ліктів, із цямбриною, покрита дахом, з неї тягнули воду колом із ланцюгом і відром. На півночі був великий монастирський сад. Тут випливав потічок Середній, що творив невеликий ставок. Потічок ще видно в ХІХ ст., він входив у канал на вулиці Городоцькій.

Церкву розібрали і на її місці в 1746 році почали будувати собор з усім комплексом будинків. Не відомо, хто був автором цього проекту. Будівничим став відомий на землях Західної України архітектор Бернард Меретіні, який побудував храми в Лопатині, Годовиці, Буську, ратушу в Бучачі. Здебільшого він працював у спілці з видатним скульптором Й. Пінзелем.
План собору витриманий у дусі візантійських традицій — рівноконечний грецький хрест, по центру піднімається купол на широкому барабані, що спирається на попружні арки. Зверху вся споруда охоплена текучою лінією карниза, для вільного бігу якої зрізані кути. Стрункості і величавості надають будівлі то парні, то подвоєні і кожний з них увінчується кам'яним ліхтарем, від цього силует храму виглядає ажурно легким.

Фасад відкривається порталом-аркою. На постаментах, з'єднаних над аркою балюстрадою, стоять дві постаті архієреїв — Льва та Афанасія. Могутній пірамідальний аттик над порталом увінчаний динамічною групою (Юрій-змієборець), в якій втілена сила і виняткова пристрасть та по-земному яскраво виражена ідея перемоги добра над злом. Це геніальний твір Й. Пінзеля і найкращий зразок львівської скульптури XVIII століття, що стоїть в одному ряду з шедеврами світової пластики.

Над оздобленням храму працювало чимало митців. Ряд ікон створив Юрій Радивилівський. Він автор великих композицій, як "Архієрей", "Поява апостолів". За вівтарем — композиція "Проповідь Христа", створена художником Ф. Смуглевичем. Художник Лука Долинський намалював намісні ікони, овальні ікони пророків і шістнадцять сцен-празничків.
Скульптор М. Філевич створив фігурне обрамлення до двох вхідних воріт: чотири постаті, дві з яких означають церкву римську і церкву грецьку, а дві інші — це Віра і Надія. Крім того, М. Філевичу належить оздоблення сходів — вісім геніїв, що сидять (означають різні цноти), та численні ліхтарі.
Будівництво споруди розпочалось в 40-х роках XVIII ст. і було закінчене в 1764 році. Але декоративні роботи продовжувались ще довго — до 1780 року.

В ансамбль собору входить і митрополича палата (1772 р.), збудована за проектом архітектора К. Фесінгера. Особливою мальовничістю наділена тераса навколо головної споруди, яка сполучається з площею двораменними сходами. В 1771 р. закінчилось будівництво огорожі з двома брамами в подвір'ї, а в 1772 р. обведено мурами капітульні будівлі.

Джерело: В. С. Вуйцик "ДІАЗЛ", В. Овсійчук "Архітектурні пам'ятки Львова"

Читайте також:
Новий пам'ятник у Львові. Митрополит Шептицький
Ярмарки на площі св. Юра

Поділитися з друзями