Чим знаменитий ресторан "Атляс"

Будинок №45 є найславетнішим через те, що у 30-их роках минулого XX століття тут знаходився, мабуть, найзнаменитіший львівський ресторан "Атляс" улюблене місце львівської богеми, тут збиралися художники, митці, поети і рік тому (2011 році) традиції відновилися і у Львові знову працює "Атляс". Є типові львівські вирази, які добре знайомі львів'янам і майже не відомі поза межами Львова, такі як, наприклад "зайти до пана Едзьо". Цей вираз означає, що колись власником ресторану "Атляс" був Едвард Терлецький і всі хто торгував на площі Ринок, ходили до нього в платний туалет. Власне звідси і пішла фраза "сходити до пана Едзьо", це сходити в туалет. Гумор пана Едзьо можна оцінити читаючи його правила для відвідувачів закладу, ось наприклад, "Тарілок, склянок і крісел, як аргументів своїх політичних та релігійних переконань використовувати не дозволяються" або ще "Гостям забороняється забирати додому ножі та виделки, а якщо вже конче, то не більше однієї пари на місяць", "Певна кількість спожитого алкоголю уповажнює господаря до безкоштовної доставки гостя додому" або таке стосовно до бабці клюзетової має бути платний, чемний і без пропозицій", і нарешті "Гості, які помилково чи вападково платять рахунки готівкою мають 100% знижку".
Доля пана Едзьо була цікавою, але й трагічною. Після захоплення Львова у 39 році "Советскими військами", нова влада разом із "Атлясом" конфіскувала все майно нажите власником ресторану. Але Едварду Терлецькому пощастило, йому вдалося вислизнути з рук НКВД і він помер в Австралії простим робітником пральні.

З рестораном "Атляс" пов'язано багато цікаво історичних епізодів, після переходу Львова під комуністичного правління сюди наїхало багато письменників, серед яких були Бажан, Корнійчук, Десняк і звичайно найславетніший з них російський радянський письменник граф Алексей Толстой. Ну письменники люди творчі, замість того щоб піднімати радянську літературу, вони вешталися по львівських кнайпах і банально напивалися. Граф Алексей Толстой, відомий пияцький в колах майстер, казав "Ви, львівни, такі-сякі, а перпити мене не можете". І тут львівські митці вирішили все-таки перепити графа, запросили його до "Атлясу" і почастували медівкою. Особливістю цього знаменитого напою, є те що пити його можна довго і не відчувати жодного спяніння до того моменту поки не станеш зі столу. Легковажний граф пив-пив з львівянами, а коли довелося ставати, спробував це зробити і не зміг. Довелося викликати фіакр і везти легковажного графа Алексея Толстого в люлю до готелю Жорж. Граф оцінив достоїнста львівської медівки і наказав купити декілька десятків ящиків цього напою і відправити їх у спеціальному потязі до своїх маєтностей у Санкт-Петербурзі, тотішнього Ленінграді. В ресторані "Атляс" ставилися неймовірні рекорди. Наприклад, львівський поет і журналіст Хенріх 000 пиячив тут не виходячи 72 години, тобто 3 доби. А найближчим його суперником у цій суперечці поету Яну Каспровичу довелося протриматися лише 36 годин.

Легенди старого Львова

Читайте також:
Ансамбль площі Ринок
Літературно-художні кафе Львова ХІХ століття

Поділитися з друзями