Другий залізничний вокзал у Львові

Будівництво теперішнього залізничного вокзалу почалося у 1902 р. за проектом архітектора Владислава Садовського при участі фірми Івана Левинського. Вражали темпи роботи: сміливо вирішувалися складні технічні питання, були широко використані штучний камінь, залізобетон, різноманітні технічні новинки.
Монументальна споруда Головного двірця була віддана місту до експлуатації 26 березня 1904 року. Цього дня відбулося освячення та урочисте відкриття одного з найбільших вокзалів тогочасної Європи.
Його будівля творилася на межі двох сторіч і двох архітектурних стилів — історизму та сецесії. В основі плану вокзалу лежить видовжений прямокутник, довша сторона якого прилягає до лінії перонів. В центрі та з боків височіють три ризаліти, завершені великими куполами з ліхтарями.

З обох боків порталу головного входу в нішах стоять алегоричні статуї "Торгівля" і "Промисловість", створені Антонієм Попелем, а над порталом розташовані скульптури, які символізують Львів і Залізничний рух. Незрівнянна брама головного входу була виконана з кутого заліза за ескізами професора В. Садловського краківською фабрикою Ю. Горецького. В центральному ризаліті розташований вестибуль, який завжди був касовим залом. Проектування інтер'єрів займалися архітектори Альфред Захаревич та Тадеуш Обмінський.
Дебаркадер збудували у 1903 р. під керівництвом Людвіка Вєжбіцького. Власне тут збереглося найбільше сецесії у балюстрадах та інших оздобах. Дахи над п'ятьма перонами розраховані були на малі австрійські вагони. Під дебаркадером знаходиться 5 перонів (10 колій), а під коліями було прокладено п'ять поперечних тунелів для зручності виходу пасажирів на перони. Один з тунелів №5 — був призначений для пасажирів приміських поїздів, а інші — були призначені для залізничної служби.

Під час Першої світової війни будівлі Головного вокзалу були значно пошкоджені, а частково знищені. Це сталося 20 червня 1915 року, під час відходу російських військ. Будинок вокзалу та дебаркадер залишилися майже непошкодженими, були знищені тільки фрески Йосипа Балли. Набагато більше був зруйнований двірець під час листопадових подій 1918 року. Його післявоєнна відбудова повністю завершилась тільки в 1930 р. Тоді він став двоповерховим.
В перший день Другої світової війни, 1 вересня 1939 року на Головний вокзал посипалися німецькі авіабомби. Вокзал був практично знищений. Після війни почалася наступна відбудова та перебудова. Будинок знову відбудували як двоповерховий.

Джерело: І. Мельник "Краківське Передмістя", Галицька брама

Читайте також:
15 фотографій залізничного вокзалу після війни,
На вокзал - із музикою!
Три будівлі Дирекції Львівської залізниці

Поділитися з друзями