Екстер'єр Чорної кам'яниці



Фасад Чорної кам'яниці викладений діамантовим рустом різноманітних форм і конфігурацій, портали і вікна оздоблені різьбленим білокам'яним обрамленням з виноградними лозами (мотив дуже поширений в архітектурному декорі Львова XVI—XVII ст.). Вапняк, яким викладені стіни кам'яниці, потемнів від часу та осадів попелу з коминів й отримав забарвлення, через яке кам'яницю стали називати чорною.

Завершує фасад аттик, на якому чергуються між собою стовпчики, обеліски і валюти Аттик та скульптури виконав цехмайстер Мартин Грабовський (на прізвисько Вигідний) у 1675-1677 рр. На замковому камені порталу брами вставлено різьблений картуш із левом, що тримає меча, – ґмерком (міщанським гербом) М. Анчевського. Над порталом в ореолі височіє горельєф Божої Матері з Дитятком Ісусом – головної покровительки кам'яниці та її мешканців. Над середнім вікном першого поверху бачимо фігуру Св. Мартина (персонального патрона доктора Мартина Анчевського) на коні. Святий відрізає мечем половину свого плаща й подає її жебракові. Над вікном справа – статуя Св. Станіслава Костки в єзуїтській рясі з янголом, що вкладає на голову святого віночок із квітів. Беатифікований у XVII ст. й канонізований 1726 р. польський єзуїт Станіслав Костка (1550-1568 рр.) вважався одним із покровителів Львова, а також родин Лоренцовичів та Анчевських.

На капітелях бічних пілястрів бачимо на рівні другого поверху дві фігури: Св. Яна з Дуклі (львівського бернардинця, першого львівського святого, якого дуже шанував Анчевський) та Св. Луки Євангеліста, що був патроном художників та лікарів.
В інтер'єрі збереглися різьблені дерев'яні сволоки, білокам'яні портали, алебастровий портал каплички, різьблене обрамлення вікон. У сінях кам'яниці, яку 1926 р. придбало місто для розміщення історичного музею, можна побачити дерев'яну постать лицаря, що була встановлена 1916 р. на Гетьманських Валах для збору коштів на перемогу Австро-Угорщини у Світовій війні (скульптор Ян Нальборчик). Кожен, хто пожертвував якусь суму, отримував право забити металевого цвяха у липового лицаря, який так і не перетворився на залізного. У 1921 р. сюди перенесли також горельєфи сирен авторства Антона Шімзера, які з 1820-го прикрашали військову школу плавання на Пелчинському ставі.

Джерело: Площа Ринок у Львові (Анна Кос)

Читайте також:
Історія Чорної кам'яниці на площі Ринок
Ансамбль площі Ринок

Поділитися з друзями