Грацівська або Барчівська кам'яниця на площі Ринок, 18

Грацівська кам'яниця №18 була однією з найперших на площі і вважалася найкращою. Будівля була перебудована у XVIII ст. На першому поверсі збереглися склепіння XVI ст. від колишнього палацу Ґуттетерів. Вже у 1553 р. краківський купець Юрій Ґуттетер збудував собі кам'яницю завширшки у шість вікон, на той час єдина на Ринку. У цій будівлі з розкішними залами, величним заїздом відбувалися багатолюдні міські бали, бенкети, зокрема з нагоди коронації польського короля Зиґмунта ІІІ Вази.

Як писав Володимир Вуйцик:
"У 1583 р. Ґуттетерівську кам'яницю придбав кушнір Микола Барч. Він у 1609 р. ґрунтовно реконструював її, бо на сторінках актових книг львівського магістрату під тим роком споруда числиться як новозбудована. Від того часу і до кінця XVIII ст. вона називалася Барчівською. За податковим реєстром 1712 року будинок числиться двоповерховим (триярусним) і прохідним (тобто мав вихід на вулицю Староєврейську) та з "індермахом", тобто дворовим флігелем з тилу. Таке розпланування збереглося."

Після Корняктівської будівлі (пл. Ринок, 6) то була друга палацова споруда міста в місті.
У 1620—1630 рр. це була кам'яниця Панграцівська, у 1630—1637 рр. — Дзюрдзи, у 1668—1704 рр. — Грацівська. Лавник і торговець вином Ян Ратинський купив у 1774 р. на аукціоні цю кам'яницю, що вже перетворилася на рудеру, розібрав старі мури і у 1776 році став будувати новий будинок.
Головний фасад цієї кам'яниці зберігає риси бароко, рококо та класицизму, що характерно для багатьох будівель другої половини XVIII ст. Між парами вікон трьох верхніх поверхів пролягли пілястри тосканського ордеру. Натомість перший поверх нетинькований і обличкований тесаними кам'яними блоками. Над брамою встановлено на кам'яних кронштейнах з рокайловим декором балкон з металевою балюстрадою. Над карнизом з обох боків фасаду височіють два великі вазони, однак не барокові, а у стилі класицизму. А на першому поверсі збереглися ще старовинні склепіння та портали.

Через браму та довге подвір'я можна вийти на вулицю Староєврейську. На межі ХІХ—ХХ століття міська рада планувала прокласти тут вулицю з перспективним видом на ратушу.
Ліворуч від брами, в партері будинку, бачимо аптеку, яка існує тут від першої половини ХІХ ст. Тоді ця аптека, що була заснована ще у 1574 р. називалася "Під Золотим Оленем". Тривалий час вона належала родині Зенткевичів, які почали займатися аптекарською справою ще у XVI ст. В її інтер'єрі збереглися круглі ампірні медальйони. Праворуч від брами варто теж звернути увагу на кольоровий картуш з літаючим гуцулом — вивіску Товариства охорони пам'яток історії та культури.
Сьогодні це монументальна занедбана споруда з блідими слідами минулої величі.

Читайте також:
Ансамбль площі Ринок

Поділитися з друзями