Екзотична сакральна споруда Львова. Вірменська катедра

Вірменська катедра (колись Св. Трійці), одна з найцінніших пам'яток архітектури Львова, споруджений у 1363 р. Архітектором цього храму був Дорінг. Цей собор, як і всі інші давні будівлі, протягом віків оновлювався. Вона складається з трьох частин, кожна з яких належить до іншого історичного періоду. Найстаріша, східна, частина його походить з XІV ст. (близько 1364 р.). Середня — з XVIІ ст., реконструйована в 1723 р.; для неї характерні риси ренесансної архітектури. Від 1905 р. катедра була ґрунтовно реставрована. На початку ХХ ст. добудовано нову частину (західна).

Найдавніша частина споруди — це тринефний, чотиристовпний, з трьома півкруглими апсидами храм. На перехресті неф і трансепта здіймається дванадцятигранний барабан, завершений наметовим дахом. Спочатку собор задумувався як одноапсидний; бічні апсиди з'явилися пізніше, у XVIIІ ст. До цього вони були виявлені тільки в інтер'єрі, що є традиційним явищем для вірменських храмів. Першою прибудовою стала в 1437 р. аркада, що збереглася з південної сторони собору. До XVII ст. вона оточувала його з трьох сторін. У 1630 р. добудовано середню частину храму, в 1671 р. на місці північної аркади постала сакристія. Реконструктивні роботи 1723 р. надали будівлі бароккового вигляду. Раніш відкрите кам'яне та цегляне мурування стін з декоративною білокам'яною різьбою було затиньковане. У 1731 р. з північного боку прибудовано ризницю.

Остання реставрація розпочата в 1908 р. за проектом архітектора Франциска Мончинського і продовжена в 20-ті роки, значно змінила споруду. Тоді до західного фасаду від вул. Краківської добудовано приміщення, наново декоровано інтер'єр. Настінний живопис пензля польського художника Яна Розена та мозаїка в куполі, виконана за картонами Юзефа Мегоффера, несуть помітний наліт модерного мистецтва. За проектом Вітольда Мінкевича у 1927—1929 рр. влаштовано великий вівтар, єпископський трон, амвон і півкруглу балюстраду. В 1925 р. у віконних прорізах відкрито фрески кінця XIV — початку XV ст., на яких зображені св. Іоанн Богослов з Прохором і Яків з Компостелли. Фрески, виконанні в стилі давньоруського живопису, є унікальною пам'яткою українського малярства того часу.

Значну мистецьку цінність становлять скульптурні групи XV ст. "Увірування Фоми" та "Св. Софія з дочками", вмуровані у північну стіну сакристії. Вони походять, очевидно, зі старих, уже неіснуючих вірменських церков.

Читайте також:
Будинок "Пір року" на вулиці Вірменській
Легенда про Вірменський Собор

Поділитися з друзями