Історичні околиці Львова. Село Підгірці

Село Підгірці — центр сільської ради, розташоване при шляху Золочів — Броди, за 1,7 км від траси Київ — Львів, на схилах височинного пасма Вороняки, що підноситься тут до 403 м над рівнем моря. Населення села в 1900 р. — 2253 особи, у тому числі 1363 греко-католики, 766 римо-католики, 124 жиди; у 1943 р. — 2188 осіб; у 1968 р. — 1396 осіб.
У VII—XIV ст. в околиці Підгорець, на вигідному для оборони місці існувало давньоруське укріплене поселення Пліснесько, про яке згадується в літописах за 1188 і 1233 роки та у "Слові о полку Ігоревім". Збереглись рештки стародавнього міста — городище, оточене системою земляних валів і ровів. Це найбільша і найкраща пам'ятка давньоруських фортифікаційних споруд.

Підгірці виникли на рубежі XIV—XV ст., за 3 км на північ від колишнього города Пліснеська під горою, яке з роками поширилося і на саму гору. Перша письмова згадка про село Підгірці з'явилась у 1432 році. У 1635—1640 рр. на місці старого укріплення був збудований новий оборонний замок у стилі пізнього Ренесансу, що зберігся донині.
Недалеко від замку стоїть церква — пам'ятка української дерев'яної народної архітектури XVIII століття. На південь від замку — костел, споруджений у 175—1766 рр. у стилі пізнього Ренесансу. На хуторі Пліснеську була монастирська церква у стилі бароко, побудована в середині XVIII століття, вона згоріла у 2006 році.

У 1935 р. в Підгірцях було 473 селянських господарств із 2416 особами, 2 початкові школи, в яких навчалось 79 учнів, а навчання велося польською мовою й учителі. За радянської влади школу змінено на українську і вона стала восьмирічною, в якій навчається 185 учнів; окремо працює початкова школа.
Пивний завод Пліснесько перетворено в 1957 році на плодоконсервний цех. У 1958 році побудовано міжколгоспний цегельний завод. Після закінчення війни радянська влада продовжила використовувати приміщення замку, як медичний заклад.


Джерело: Золочівщина - Микола Дубас

Читайте також:
Сколівські Бескиди

Поділитися з друзями