Катівське ремесло у Львові

Серед професій, що колись були у Львові, катівське ремесло традиційно збуджує уяву та викликає чимало питань.

Кат у місті - це людинка котра добре заробляла. У XVIII ст. він був на третій позиції після міського голови та правника. А все тому, що, крім сталої платні, мав численні доплати. Меч, сокира чи шнурок? Залежно від цього змінювався гонорар за виконання вироку. Меч - для заможних і благородних, сокира - для міщан, а шнурок - для всіх інших. Чи ж треба дивуватись, що від самого початку було важко знайти охочих на цю посаду.
Не поодинокими були випадки, коли перед претендентом (часто з кримінального середовища) чітко ставили позицію: або тебе, або ти. А для того, щоб опанувати це ремесло, були спеціальні катівські школи, де вершиною майстерності, для прикладу, було вміння відтяти голови відразу трьом злочинцям. Через катівську професію потерпала і родина ката - чи ж багато виявиться охочих мати такого тестя? Катів у Львові за всю його історію було багато, жили вони в різних місцях. Інколи з ними траплялися й курйози. Наприклад, коли в другій половині XVIII ст. у місті виявилось двоє, то старший через вік, втративши кваліфікацію, змушений був ділити "бізнес" із молодшим колегою.
Остаточно катівське ремесло зникло у Львові після приходу сюди австрійців. Його витіснили інші, "гуманніші" методи покарання злочинців.

© Ігор Лильо

Поділитися з друзями