Крайова виставка у Стрийському парку

В 1894 р., в соту річницю повстання Костюшка, в період 5 червня по 15 жовтня у місті на терені Стрийського парку проходила Загальна крайова виставка — неперевершена за масштабами і до нашого часу. Вона стала для Галичини подією такого ж значення, як Всесвітні виставки у Парижі та Чікаго в кінці ХІХ століття.
Львівська виставка 1894 р. користувалась надзвичайною популярністю: її відвідали 1 мільйон 150 тисяч людей (десятикратна кількість тодішнього населення Львова). До входу на виставку (з боку вулиці У. Самчука, тепер вулиця І. Франка) було випущено електричний трамвай — один з перших в Європі. Увагу відвідувачів привертали також лінія фунікулера і, особливо, електричний кольоровий фонтан — новаторський витвір інженерної та художньої думки (алегоричні скульптури до нього виконав Леонард Марконі). З тріумфом демонструвалась Рацлавицька панорама.
28 травня 1894 р. закінчено полотно заввишки 15 м, 120 м завдовжки, на якому була зображена кульмінаційна сцена битви під Рацлавіцями. Ініціатором створення Панорами був видатний художник Ян Стика. Панораму розміщено в ротонді, збудованій за проектом Людвіка Рамулта.

У верхній частині Стрийського парку в 50 гектарів збудували ціле містечко — 130 павільйонів. Творець парку Арнольд Рерінг перетворив територію виставки на чудовий постійно діючий квітник. Будівельні роботи очолили Юліан Захарієвич та Францішек Сковрон. Павільйони виставки проектували й інші львівські архітектори — Міхал Лужецький (водонапірна вежа й павільйон лісництва), Кароль Боублік, Григорій Пежанський. Іван Долинський виконав павільйон ощадних кас у стилі північного ренесансу. Фасад та інтер'єр цього мальовничого будинку оздоблювали різьблені орнаменти та поліхромія. Першими реалізованими задумами молодого Альфреда Захарієвича стали павільйон українського релігійного мистецтва (у формі гуцульської дерев'яної церкви) та вхідна брама на виставку з боку Стрийського парку, де використані мотиви народного будівництва.
Архітектура Крайової виставки стала своєрідною кульмінацією історизму та електрики ХІХ століття з популярними варіаціями на теми стилів минулого: неоренесансу (будинок Рацлавицької панорам, архітектор Людвік Рамульт), необарокко, неоготики. Неоготичний павільйон графа Романа Потоцького, зведений Юліаном Цибульським, привертав увагу ще здалеку шпилястими вежами, стрілчастими арками та розетами. Віртуозне ажурне різьблення в дереві виконала теслярська фірма Передяткевича. Стиль французьких середньовічних та ренесансних замків вирізняє більшість будівель за проектами Зигмунта горголевського (павільйони Андрія Потоцького, Шкільної ради, Університету та Політехніки).

Загальна Крайова виставка у Львові дала поштовх для значного пожвавлення економічного та культурного розвитку Галичини на межі ХІХ—ХХ ст. Вона мала суттєве значення і для подальшої еволюції львівської архітектури та образотворчого мистецтва в цілому.
Після закриття павільйони використовувались на початку ХХ ст. для ярмарків, розваг, тимчасових експозицій. В 1921—1939 рр територію виставки зайняли нові рекламно-виставочні будівлі т. зв. "Таргув Всходніх" ("Східних Ярмарків"), що рпоходили щорік. Деякі з тих довоєнних споруд й досі визначають характер забудови цієї частини Стрийського парку. А від яскравого архітектурного спектаклю 1894 року збереглися лише три будівлі — колишній Палац мистецтва, Панорама і Вежа.

Читайте також:
Польське радіо в Стрийському парку
Виставковий павільйон у Стрийському парку

Поділитися з друзями