Літературно-художні кафе Львова ХІХ століття

Невід'ємною складовою частиною "мистецького краєвиду" Львова ХІХ — початку ХХ століття були літературно-художні кафе. Тут часто зосереджувалось життя творчої еліти міста, у безпосередньому спілкуванні митців між собою народжувались нові ідеї та теорії.

Німецький письменник-мандрівник Й. Г. Коль, відвідавши Львів у 1841 році, був здивований великою кількістю кав'ярень і кондитерських, і стверджував, що у Львові існують кав'ярні, якісніші та елегантніші за подібні заклади будь-якого німецького міста. У своїй книзі подорожніх записів Когль писав, що найкращою у Львові є кав'ярня Вольфа, салони якої в кожну пору дня та ночі переповнені гостями.

В середині XIX століття люди творчих професій любили також відвідувати кав'ярню "Віденську" — найстарішу у Львові, засновану ще у 1829 році. Вона була розташована поблизу кав'ярні Вольфа в центрі щоденних прогулянок львів'ян на Гетьманських Валах, 16 (тепер проспект Свободи, 12), з терасою в бік площі св. Духа (площа Підкови). Недалеко звідси було й до цукорні Фердинанда Гросса на Гетьманських Валах, 6, з кіоском екзотичної конструкції, пофарбованим у всі кольори веселки. Зробивши пару десятків кроків, можна було потрапити до цукорні Міхала Монне на вулиці Театральній, 8, — улюбленого місця літераторів та художників 1850—1870-х років.

У 70—80-і роки ХІХ ст. провідним літературно-художнім "клубом" стала вважатись кав'ярня Яна Добровольського на вулиці Краківській, 10. Заснована ще у 1843 році, вона була красномовно прозвана "Пекелко" за "сатининський" вигляд своїх затютюнованих і галасливих залів. Їй віддавали перевагу перед елегантною "Театральною" кав'ярнею (в приміщені театру графа Скарбека) всі відомі львівські художники — зокрема, Андрій Грабовський, Парис Філіппі, Леонард Марконі, Теофіл Копистинський. В 1902 році кав'ярня Добровольського закрилась, а будинок, в якому вона існувала, завалився 1922 році, вбивши два десятки людей. Кращу вдачу мав, дійшовши до наших днів, будинок "Під Лебедем" (вул. Галицька, 10), де в старій кав'ярні Адольфа Маньковського у 1870—1880 рр. також бувало чимало письменників, журналістів, музикантів і живописців.

Засновані у 1852 р. кав'ярня та ресторан Нафтули Тепфера (вул. Шевська, 12) особливо популярними стали у 1890-і роки та на початку ХХ століття. В 1901 р. Нафтул передав заклад сину Міхалу, який сам був художником-аматором. За його замовленням живописці Братковський та Піотровський виконали стінні розписи з краєвидами Львова, і в ці зали, як писав один з тогочасних журналістів, "потягнулась гордовита дітвора чупринами і гучними голосами". З особливою симпатією М. Тепфер ставився до Івана Труша, якому часто замовляв картини. Ресторан і кав'ярня Тепфера були водночас і художнім салоном, і притулком для незаможних митців, які розплачувались з власником своїми творами. Велику колекцію картин львівських митців Тепфер подарував у 1907 р. новоствореній міській Картинній галереї.

За прихильність митців з Тепфером конкурував Фрідріх Шнайдер, власник кафе на вулиці Академічній, 7. У 1897 р. він розширив і перебудував свій заклад, доручивши Антонію Туху виконати стінні розписи в стилі сецесії. Цей перший прояв нового стилю відразу викликав значне зацікавлення з боку художників, яку зробили кав'ярню Шнайдера Меккою, для своїх муз. Вони виставляли тут картини і скульптури, бурхливо обговорюючи нові мистецькі напрямки. Біля 1900 року кав'ярня Шнайдера стала вважатися найбільш престижною. "Тут гомонів молодий Львів, це був табір боротьби з міщансько-чиновницьким маразмом, ... в густому тютюновому димі "бунтівники" грали у більярд, впивали моря чорної кави і молились сатані", — згадував пізніше літератор С. Василевський Серед відвідувачів кав'ярні Шнайдера були типові фігури львівської художньої богеми — живописці Казимир Сухульський, Станіслав Дембіцький, Мар'ян Ольшевський, письменники Ян Каспрович і Габріеля Запольська. У 1912 р. будинок кав'ярні Шнайдера було розібрано (проспект Шевченка, 7).

Джерело: Галицька Брама

Читайте також:
Історія львівської кавової фабрики
Чим знаменитий ресторан "Атляс"

Поділитися з друзями