Львів за часів Польщі та Речі Посполитої (1349—1772 рр.)

У 1349 польський король Казимир III Великий захоплює Львів і через сім років у 1356 році дарує місту Магдебурзьке право. Це дає сильний поштовх розвитку міста, а велика вірменська громада міста в 1363 році засновує вірменську митрополію та будує церкву. Польський король переносить центр міста від площі Старий Ринок та будує нове місто на півдні, навколо площі Ринок. У новому місті більшість населення становили німецькі колоністи, але деякі окраїнні вулиці (нинішні Вірменська, Руська, Староєврейська) займали некатолики, які були позбавлені прав львівського міщанства.
Завдяки вигідному розташуванню на перехресті торгівельних маршрутів з портів Чорного моря, Києва, Східної та Західної Європи, Візантії і портів Балтійського моря місто швидко розвивалося. У 1379 році місто отримує право мати свої склади, що різко збільшило його привабливість для торговців. У 1387 Львів і навколишні землі були захоплені військами польської королеви Ядвіги.

У складі Польщі (а пізніше і Польсько-Литовської держави) Львів став столицею «Руського воєводства», яке включало п'ять староств з центрами в містах Львів, Холм, Cанок, Галич і Перемишль. Протягом наступних століть населення міста швидко зростало, і незабаром Львів став багатонаціональним містом з безліччю релігійних сповідань і важливим центром культури, науки та торгівлі. Міські оборонні споруди були укріплені, і Львів став однією з найбільш важливих фортець, які захищають Річ Посполиту з південного сходу. У місті одночасно перебували православний єпископ, три архієпископа: римсько-католицький, вірменський і греко-католицький (з 1700 року), а також одночасно три юдейські громади: міська, предмісна та караїмська. Місто наповнювалося безліччю поселенців з різних країн: німцями, євреями, італійцями, англійцями, шотландцями та багатьма іншими національностями. З XVI століття в місті з'явилися протестанти.

У першій половині XVII століття місто налічувало приблизно 25—30 тисяч жителів. Тут існувало понад 30 цехів, у яких налічувалося 133 ремісничих професії.
У 1649, місто було осаджено українськими козаками на чолі з Богданом Хмельницьким. Вони захопили і знищили замок, але залишили місто після отримання викупу.
У 1655 шведські війська вторглися в Польщу, захопили велику її частину, та оточили Львів. Однак вони були змушені відступити, так і не взявши місто. У наступному році Львів оточила армія трансільванського князя Дьєрдя Ракоці I, але місто не було захоплено.
У 1672 армія вже Османської імперії під командуванням Мехмеда IV знову оточило Львів, однак війна закінчилася до взяття міста.
У 1675 році місто атакували турки і кримські татари, але король Ян III Собеський розбив їх 24 серпня у битві, яка отримала назву Львівської. У 1704, під час Великої Північної війни, місто було захоплено і вперше за свою історію пограбовано армією шведського короля Карла XII.

Джерело: ukraine-in.ua

Читайте також:
Початок історії. Столиця Галицько-Волинського князівства 1272 — 1349 рр.
Історія Львова в часи Австро-Угорщини (1772—1918 рр.)
Польський Львів (1918—1939 рр.)
Російська окупація Львова у Першій світовій війні
Перший день Другої світової війни у Львові (01.09.1939)

Поділитися з друзями