Львівське виробництво горілки Бачевського

Цей єврейський рід у Львові найбільше знаний гуральнею, яку збудували наприкінці XVIII століття. Шляхетні люди здебільшого вживали лікеро-горілчані напої цього заводу. Купити "Бачевських" можна і сьогодні, правда, у Відні.
Єврей Лейба Бачелес відкрив горілчану фабрику 1782 року. Спершу вона діяла в селі Вибранівка (Жидачівський район), а пізніше власник переніс завод до Львова — на Знесіння. Уже 1807 року за досягнення у випуску високоякісної продукції гуральні надали титул цісарсько-королівської привілейованої крайової фабрики, а сам Бачелес став королівським надвірним постачальником алкоголю. Після смерті Лейби фабрикою певний час керувала його жінка Хана. 1834-го гуральня набула назви "Фабрика рому, горілок, розолісів та лікерів". Син Лейби, Леопольд Бачелес, запам'ятався тим, що охрестився і змінив своє єврейське прізвище на сполонізоване Бачевський.

Найкраще торгівля йшла тоді, коли фабрику успадкував онук фундатора — Йозеф Адам Бачевський. У 1866 року він збудував свій спиртзавод, а потім став одноосібним власником родинної гуральні. Бачевський починає ставити на пляшках австрійський герб — орла. Крім того, на напоях вказували дату заснування — "1782", родинний знак сім'ї та написи "Львів" австрійською і польською мовами. Йозеф Адам добре "просуває" свій товар — возить продукцію на міжнародні виставки в Парижі, Лондоні, Москві. Тоді алкоголем із його гуральні частувалась уся Європа.
Йозеф Адам був членом Ради села Знесіння, довголітнім радником міста Львова. До слова, Бачевські могли собі дозволити жити на площі Ринок, 31. Завдяки гарним купецьким якостям він став членом торговельно-промислової палати у Львові. Значну частину кошів віддавав на благодійність. Помер Йозеф Адам 1911 року, похований у родинній каплиці Бачевських на Личаківському цвинтарі.

Завод, після смерті Йозифа, успадкував його син Леопольд. Освіту він мав добру — закінчив гімназію Франца Йосифа у Львові, а також хімічний факультет Віденського університету. Був, як і батько, членом торговельно-промислової палати, а згодом і її президентом. Багато уваги приділяв освіті — заснував у Львові Вищу школу закордонної торгівлі, став співзасновником Центральної спілки галицьких промисловців. Своїм студентам він виділяв іменні стипендії.
Згодом фабрика перейшла до Генрика Бачевського, Леопольдового брата. Він був радником міста, ще й викладав у Дублянах. Уже після нього заводом керували двоє: син Леопольда — Стефан та син Генрика — Адам. Їх обох розстріляли разом із польськими офіцерами у Катині. Саму ж фабрику у вересні 1939 року розбомбили німці. Родичі, котрі залишились живими, переїхали до Відня, там відкрили лікеро-горілчану фабрику, яка функціонує й досі.

Читайте також:
Фотографії на території колишньої фабрики Бачевського
Жовківське передмістя Львова

Поділитися з друзями