Львівський хрунь

Хрунівство - це фактично зрадництво. Наприкінці ХІХ століття так називали запроданців, переважно продажних виборців. А почалось те обзивання із розміщення в тогочасній пресі карикатури, на якій було зображене порося, що об'їдалося ковбасою. Так невідомий автор зобразив тих виборців, що були готові продати свій голос польським панам. Відтоді галицька преса називає запроданців і зрадників хрунями.

Деякі історики стверджують, що хрунівство походить від реальної історичної постаті, а саме - від Микити Хруня, який був депутатом Галицького сейму, але зрадив своїх виборців. Його обирали селяни Отинійського округу в 1860 - 1880 роках. Під час виборчої кампанії він обіцяв їм захист прав, але згодом забув про свої обіцянки і почав відстоювати інтереси польських панів.
Ігор Чорновол, кандидат історичних наук, говорить:"Я не можу стверджувати, що та постать - історична. Адже у списках галицьких обранців не знайшов цього прізвища. Можливо, прототипом був Микола Ковбасюк, також тогочасний депутат Галицького сейму від Коломийського округу, талановитий оратор. Він спершу заслужив повагу й довіру селян, пропагував розвиток освіти на селі, але, коли не склалась його політична кар'єра, став запроданцем".
Похорон Миколи Ковбасюка описала газета "Діло". Через його продажність ніхто не хотів нести домовину, а в самій процесії взяли участь тільки найближчі родичі.
На фотографії Микола Ковбасюк в 3-му ряді, 2-й справа

Поділитися з друзями