Львівський монетний двір


Перша згадка про монети львівського карбування датується 1356 р. У грамоті Казимира III, якою він підтвердив надання Львову маґдебурзького права, сума податків з наданих місту земель була визначена у руських грошах — 24 гроші від кожного лану (= 25 га). На той час це вже були звичні монети щоденного вжитку, яким довіряло місцеве населення. На аверсі руських грошиків містилося зображення лева — герба Королівства Русі, навколо якого кругова легенда "MONETA DOI (DOMINI. — P. III.) RUSCIE K (KAZIMIRI. — Р.Ш.)" — ("Монета господаря Русі Казимира"). На реверсі цих монет бачимо ініціал короля — увінчана короною літера "К", вміщена в обрамлення з чотирьох з'єднаних дуг. Навколо кругова легенда "REGIS POLONIE" ("Короля Польщі"). Середня вага срібних монет львівського карбування становила близько 1,55 г, що відповідало половині гроша, карбованого у Чехії, або Краківському півгрошу. Проба монетного сплаву руських грошів, упродовж усього періоду їх емісії, залишалася високою і майже незмінною — близько 875-ї. Не змінювалися і їх розміри — 18—19 мм.


На даний час невідомими є документи, які б містили відомості про правовий статус львівського монетного двору. Аналіз записів у книгах прибутків міста не підтверджує надходження грошових податків від монетарні до міської каси. Це дає підстави стверджувати, що львівський монетний двір був власністю короля і прибутки від його функціонування були суттєвим додатком для завжди дефіцитного королівського бюджету. Відомо, що на завершальному етапі діяльності монетарні, у 1404—1408 рр., місто витрачало значні грошові суми на її відбудову після пожежі. У справах, пов'язаних з емісією монет у Львові, у 1408 р. до Кракова було відряджено львівського міського писаря Йоганна. Йому було доручено домогтися переведення монетарні під міську юрисдикцію, оскільки королівський двір не мав коштів для відновлення її роботи. Справа тягнулася декілька років. У1411 р. міські власті вирішили взяти монетний двір в оренду, виділивши для її реставрації значну на той час грошову суму — 100 кіп празьких грошів (6000 грошів). Однак навіть у скрутній фінансовій ситуації король не погодився з даною пропозицією. Львівська монетарня не відновила своєї діяльності, і після 1414 р. згадки про неї у письмових джерелах уже не трапляються.

Читайте також:
Львів на купюрах та монетах

Поділитися з друзями