Марійська площа

Площу Фердинанда почали називати Марійською ще в 1862 р., коли в її центрі була встановлена мармурова фігура Діви Марії. Однак офіційно назва була закріплена ухвалою міської ради в 1871 р., під час чергового впорядкування міського простору. Тут були зосереджені готелі, модні магазини, кав'ярні, книгарні, фотоательє, редакції часописів. Фотографія представляє дещо архаїчний вид площі; ще не збудовані споруди, що остаточно надали вигляду площі неофіційний статус центральної: кам'яниця №2 — готель "Жорж" (1907 р.), пам'тник А. Міцкевичу (1904 р.), кам'яниця №6—7 (1910 р.), №8 (1914—1921 рр.).

Зображення надає унікальну можливість побачити, як виглядала площа Марійська невдовзі після спорудження фігури Діви Марії. В центрі — дбайливо облаштований сквер, ліворуч — готель "Європейський" ("d'Europe"), у 1826 р. — двоповерховий готель Альзнера; в 1830-х роках — чотириповерховий, такий, яким бачимо його на фото; в 1870 р. його перебудовано в неоренесансному стилі, 2008 р. його відбудували саме за цими планами. №5 — готель Лянга, пізніше "Французький". Історія "Hotel de France" почаласґ в і884 р., коли власником готелю, збудованого в 1804 р. на ділянці родини Стройновських, що на пл. Марійській, 5, став Вільгельм Вебер. У ХХ ст. його власниками були Людвік Штадтмюллер, Йонаш Шпрехер. У 1925 р. центральну частину будинку зайняла Марійська галерея, вбудована за проектом архітектора Фердинанда Касслера. №6—7 споруджений у 1820-х рр. будинок Пентера, в кін. ХІХ ст. — його власником був пивовар Кароль Киселька, після його смерті — зять і донька, Едвард і Марія Стройновські, на замовлення яких архітектор Карл Майредер збудував фешенебельний будинок, де розташувалася кав'ярня "Авеню". В центрі зображення — недавно споруджений фонтан з фігурою Непорочної Матері Божої з постаментом, виконаним з теребовельського пісковика (1862 р.) мюнхенським скульптором Гауттманом.

Трикутна площина цього неформального центру міста сформувалася як площа із знесенням давніх фортифікаціцйних мурів наприкінці XVIII ст. Саме в цьому місці височіла Фарська бастея. Під час упорядкування майбутньої площі в 1839—1841 рр. знесено деякі давні кам'янички і розпочато засклепіння Полтви, в 1847 р. в центрі площі з'явилася криниця. 29 липня 1843 р. урочисто відкрито площу, яка отримала назву на честь губернатора Галичини в 1832—1846 рр. ерцгерцога Фердинанда д'Есте. В 1904 р. криниця з фігурою Діви Марії перенесена, поступившись місцем пам'ятнику Адаму Міцкевичу. Всі події та зміни в житті міста ХІХ—ХХ ст. знайшли відбиття в житті площі. У 1872 р. на місці давнього заїзду Карла Дрезднера "Під тигром" на розі пл. Галицької, 15 та вул. Академічної за проектом арх. Філіпа Покутинського споруджено будинок Галицького акційного іпотечного банку, серед членів комітету засновників якого були граф В. Дзєдушицький, граф С. Голуховський, граф А. Потоцький, граф Л. Скшинський, Ю.Колішер.

Постійним і невід'ємним елементом ансамблю площі Марійської завжди була валка карет (згодом — авто) в очікуванні пасажирів перед готелями "Жорж", "Європейський", "Французький". До появи кінного трамваю (1879 р.) це був основний вид громадського транспорту у Львові. Справа, в глибині — кам'яниця на пл. Галицькій, 14, де в 1875—1897 рр. містилась знаменита "Польська книгарня", спочатку — А. Бартошевича, від 1889 р. — Б. Полонецького.

Це стало найпопулярнішим видом міста, фотографований митцями усіх часів, завдяки чому ми й знаємо, яким чином видозмінювався центр міста, що в 1890-х роках вже мав майже сучасний вигляд. Вже споруджені будинки готелю "Центральний", згодом "Сіті" на розі вул. Сикстуської (1884 р., арх. Емануель Галль), Галицької ощадної каси (1891 р., арх. Юліан Захаревич), натомість на зображенні поки що відсутній "Гранд-готель" (1892—1893, арх. Еразм Герматник). На місці фонтану на початку Гетьманських Валів скромна клумба з вазою, можливо, з квітів, а навколо "острівця" з криницею та фігурою Матері Божої чекають пасажирів карети та екіпажі. Це місце було одним з визначених міською владою пунктів постою цього виду громадського транспорту. Праворуч — фрагмент будинку кравця Громадзінського (пл. Марійська, 8 — тепер пл. Міцкевича, 8). В центрі зображення — старого зразка газовий ліхтар.

Читайте також:
Старі фотографії площі Міцкевича
Сьогодні це площа Міцкевича
Був будинок "Вивихневий", а став банк

Поділитися з друзями