На вокзал - із музикою!

4 листопада 0 14:30 на львівському двірці радісно зустрічали поїзд, що вперше прибув до міста з Відня. А на станції, де він зупинявся, виходили сотні галицьких селян із музиками, що співали на честь "сталевого дива" радісних пісень. Цього дня відкрилась перша колійна гілка в краю, а працівники залізниці відтоді відзначають своє професійне свято.

Про свято першого потяга 4 листопада 1861 року розповідає Роман Патик, завідувач Музею львівської залізниці.
- Потяг "Ярослав" мав чотири вагони. 3 листопада 1861 року його урочисто провели з Відня. А в ранці 4 листопада він уже прибув до Перемишля, де замінили локомотив. О 10:00 потяг вирушив до Львова новопрокладеною колією. І вже за 4,5 години його радісно зустрічали жителі міста.

- Наскільки важливою ця подія була для міста Лева?
- Для львів'ян це було неабияке свято. Люди з нетерпінням чекали дня відкриття та йшли до "Двірця колійового" - так тоді називали вокзал - із захопленням, адже багато хто з них узагалі не бачив потяга. Так само захоплювались "сталевим конем" селяни, які виходили на станції у Медиці, Мостиськах, Судовій Вишні та Мшані, де зупинявся "Ярослав". Вони радісно махали руками, вітаючи відкриття залізничного сполучення. А місцеві музики давали на станціях концерти. Галицька преса тоді теж дуже пафосно вітала відкриття колії між Львовом та Перемишлем. Адже цього дня столиця Галичини отримала сполучення з низкою європейських залізниць. Це відіграло позитивну роль і в економіці нашого краю, адже відкрились нові шляхи для торгівлі.

- А як прокладали перше в Україні залізничне сполучення?
- 1859 року почали монтувати колію з Перемишля до Львова, що простяглася майже на 98 км. Ця колія фактично зроблена руками бідняків. Чимало безробітних галицьких селян знайшли тоді місце праці та можливість заробити грошей на будові. Працювали вони дуже тяжко - понад 12 годин на добу тягали 100-кілограмові тачки, копали, рили. Ускладнювали їхню працю й численні болота в районі Городка, Мшани та Судової Вишні. Однак, попри те, з роботою впорались менш як за 2 роки. За цей період збудували й приміщення станцій у Медиці, Мостиськах, Судовій Вишні, Городку й Мшані, а також проклали мости над річками.

- А як виглядав тоді Львівський вокзал?
- Це була досить скромна простора споруда. Її збудували в жовтні того ж року. Ніякої помпезності й пишності в архітектурі головного двірця міста не було. Однак люди вважали вокзал дуже красивим. Захоплювались ним і галицькі журналісти, які називали Львівський двірець найкращою спорудою Європи.
На той час усе, що було пов'язане із залізницею, викликало захоплення та повагу. Надзвичайно шанованою і високооплачуваною була й праця машиніста потяга. Називали його не інакше, як пан машиніст. Для того, аби отримати цю посаду, слід було спершу попрацювати кочегаром, потім помічником машиніста, лише опісля, показавши вміння, стати машиністом.

© Газета "Експрес", Юлія Курій

Читайте також:
15 фотографій залізничного вокзалу після війни,
Другий залізничний вокзал у Львові
Кінний трамвай
Перші автомобілі вулицями Львова
Три будівлі Дирекції Львівської залізниці

Поділитися з друзями