Невідомий нам Низький Замок

Низький Замок названий так для відрізнення від Високого Замку на горі. У межах кріпосних стін у північно-західній частині Львова знаходився Низький Замок, що служив резиденцією королівського старости. Своїм фасадом він виходив на нинішню вулицю Театральну, а вхід до нього був приблизно навпроти теперішнього кінотеатру (Народний Дім, Будинок офіцерів). Над в'їзною брамою здіймалася мала вежа, де зберігався архів гродських і земських актів; зліва стояла в'язниця для кримінальних злочинців, справа — вхід до міської канцелярії, де урядували «палестранти» (адвокати). У бічних крилах надолі були «великі покої», призначені для шляхти, що приїздила на суди, дальше кухні, возівня тощо. На поверсі були салі, де відбувалися засідання трибуналу; стіни й стелі були пишно розмальовані. Головний будинок мав різні офіцини й прибудови. В одному крилі був бургграфський архів, далі вежа для злочинців із шляхетського стану, «кордегарда» для сторожі, п'ять домиків, які наймалися за чиншом, врешті замковий костел чи каплиця св. Катерини з дерев'яною дзвіницею й мешканням плебана (парох, парохіяльний священик). Замок був якби мініатюрою міста; від самого міста був навіть відділений ровом (при вул. Рутовського).

Низький Замок двічі горів — у 1381 і 1527 рр., перебудовувався і, зрештою, лежав у руїнах до початку ХІХ ст. На його території до XVIII ст. існувала каплиця св. Катерини зі стінописом у давньоруському стилі.
З історичних подій, зв'язаних із замком, важніша та, що 1537 р. король Жигмонт Старий мусив тут упокоритися перед шляхтою, яка підняла проти нього бунт, т. зв. "кокошу війну". В 1704 р. проживав тут шведський король Карло XII, пізніший союзник гетьмана Мазепи. При кінці XVIII ст. замок був уже в руїні, шкодила йому особливо вологість, що йшла від багон Полтви. Австрійський уряд дарував знищені мури галицьким "станам", а вони 1802 р. продали їх місту; магістрат випродав цеглу жидам, і з неї побудовано кам'яниці на Краківській площі (тепер площа Ярослава Осмомисла).

Площу, що лишалася на місці Низького Замку, названо площею Каструм. Частину цієї площі купив гр. Станіслав Скарбек і побудував там велику будову, т. зв. Скарбівський театр. В 1904 р. спорудили будинок для Художньо-промислового музею, а також житлові будинки.


Читайте також:
Замкова Гора
Свірзький замок на Львівщині

Поділитися з друзями