Один з найдавніших храмів Львова — Костел Іоанна Хрестителя

Історія заснування костелу св. Іоанна Хрестителя і постання мурованої споруди досить суперечливе. Традиційно вважається, що він збудований у 1250 р. або 1260 р. для дружини князя Льва Констанції — дочки угорського короля Бели IV. Ще до другої половини ХІХ століття на арці, яка з'єднує неф з вівтарем, знаходився напис про те, що святиня споруджена в 1270 р. Це стверджувала пам'яткова таблиця, встановлена під час реставрації 1855 р. Деякі дослідники сприймають цю дату за рік посвячення.

Карл Відман стверджував, що костел заснований був домініканами, товаришами Св. Яцка Одровонжа в 1234 р., був їхньому посіданні аж до заснування Львова між 1250—1255 рр., коли перейшов до монахів василіан і залишався в їх руках до 1270 р. Тоді, одночасно із заснуванням Домініканського монастиря в Середмісті, за бажанням князівни Констанції, храм повернули домініканам. У 1372 р. намісник Галицької Русі князь Владислав Опольський віддав знову святиню василіанам. У 1375—1396 рр. храм належав вірменському чернечому ордену Братів-уніатів Святого Григорія Освятителя. Потім костел Івана Хрестителя належав римо-католикам.

Результати обстежень сучасного мурованого костелу, проведені в 1979 і 1984—1985 рр., не дають підстави датувати його ХІІІ ст. Виявлені такі архітектурні деталі, як стрілчаста форма старого склепіння і вікон, спосіб мурування (хрестове або готичне, в'язання цегли, що з'являється тільки в XIV ст.), форма консолей аркатурного фризу і, головне, форма плану будівлі з гранчастою апсидою, — вказують на готичне походження пам'ятки. Тобто з'явилася вона не раніше середини — другої половини XIV століття. За припущеннями Володимира Вуйцика, ця пам'ятка походить з XIV століття, оскільки в 1371 році руський староста Іван надав костелу село Годовицю.

Спочатку костел був однонефною будівлею зі стрілчастим склепінням та гранчастою тристінною апсидою. У XVII ст. побудовано північну, а близько 1765 р. — південну ризниці, які надавали храмові хрещатої форми. Після пожежі 1800 р. споруда стояла зруйнованою до 1836 р., коли були проведені значні реставраційні роботи. Ґрунтовну стилізаторську реставрацію, яка повністю змінила вигляд пам'ятки, здійснено у 1887 р. за проектом Юліана Захаревича. У 1989 році, під час реставрації було знято з бокових фасадів неороманське цегляне обличкування, розібрано південну ризницю середини XVIII ст., перероблено склепіння. Також костел перекрили ґонтовим дахом та намагались відновити окремі елементи, характерні для будівель давнього Львова.

Сам костел Іоанна Хрестителя не має контрфорсів, які були характерними для готичного будівництва, — тягар від склепіння передається безпосередньо на масивні стіни, що було традицією попередньої епохи. Мурування виконане з цегли та з квадрів білого каменю на наріжниках. Спосіб в'язання цегли — характерний для готичного стилю. В цілому в архітектурі пам'ятки поєднуються риси романського стилю з ранньоготичними елементами. Готичний стиль набув поширення в Галичині в другій половині XIV ст., але слід взяти до уваги те, що костел Іоанна Хрестителя був першим.

На території костелу є діючий Музей давніх пам'яток Львова. Експозиція музею відображає найдавніший період існування Львова, культурне життя міста в епоху середньовіччя. Одним з найцінніших експонатів є ікона "Львівська Богоматір" середини XIV ст. Великий макет відтворює первісний вигляд церкви Івана Хрестителя у ХІІІ століття.

На південній стіні храму встановлена бронзова пам'ятна дошка королівні Констанції з написами українською та угорською мовами.
Ліворуч від входу до храму встановлена скульптурна група "Учитель" роботи київського митця Віталія Шишова. Його син виготовив скульптуру "Левчик", яка зараз стоїть праворуч біля входу при огорожі.

Джерело: В.С.Вуйцик "ДІАЗЛ", Галицька Брама, І. Мельник "Довкола Високого Замку"

Читайте також:
Архітектурні дослідження храму Івана Хрестителя
Найдавніший храм Львова - св. Миколая
Церква Вознесіння Господнього на Старознесенській
Церква святої Параскеви-П'ятниці

Поділитися з друзями