Польський Львів (1918—1939 рр.)

В кінці Першої світової війни українські політики 1 листопада 1918 року проголосили місто столицею Західно-Української народної республіки (ЗУНР). Невелика група українських військових на декілька днів узяла місто під свій контроль і оголосила про входження міста в Західно-Українську народну республіку. По мірі прибуття українських та польських частин в місті розгорнулися бойові дії, в результаті яких українські частини були вимушені залишити Львів. Українська влада оголосила загальну мобілізацію. З колишніх солдатів австрійської армії була створена Українська Галицька армія (УГА), проти якої виступила сформована у Франції польська армія під командуванням Галлера. УГА з боями відступила до річки Збруч. Влітку 1919 р. командування УГА ще раз провело наступальну операцію, однак через серйозну нерівність сил УГА знову відступила за Збруч, на територію Української народної республіки (УНР). Польсько-українська війна тривала до липня 1919 р. Рішенням міжсоюзної комісії в Парижі Львів був залишений під керуванням Польщі - до остаточного вирішення його долі. Пізніше Польща уклала угоду з Симоном Петлюрою, за якою вона в обмін на відмову уряду УНР від претензій на Західну Україну надавала йому військову допомогу в боротьбі з більшовиками та Червоною Армією, що наступала.

Під час радянсько-польської війни в 1920 р. Львів атакували сили Червоної Армії під командуванням Олександра Єгорова. З середини червня 1920 р. намагалася пробитися до міста з північно-сходу Перша Кінна армія Будьонного. Львів'яни готувалися до оборони. Жителі, здебільшого, поляки, сформували і повністю вкомплектували три полки піхоти і два полки кавалерії. Зводилися оборонні укріплення. Місто обороняли три польські дивізії і один допоміжний Український піхотний полк.

Після наполегливих боїв, що тривали приблизно місяць, 16 серпня Червона Армія перейшла річку Західний Буг і, додатково посилена вісьмома дивізіям червоних козаків, почала штурм міста. Бої проходили з важкими втратами з обох сторін, але три дні потому атака була відбита та зважаючи на загальний перелому у війні, Червона Армія відступила. За героїчну оборону місто було нагороджено польським орденом Virtuti Militari — «За мужність», найвищою польською воєнною нагородою. Цей орден був зображений на польському гербі міста.

Після підписання Ризької мирної угоди Львів залишився польським містом, столицею Воєводства Львівського. Місто швидко повернуло собі позиції одного з найважливіших центрів науки та культури Польщі.

Джерело: ukraine-in.ua

Читайте також:
Початок історії. Столиця Галицько-Волинського князівства 1272 — 1349 рр.
Львів за часів Польщі та Речі Посполитої (1349—1772 рр.)
Історія Львова в часи Австро-Угорщини (1772—1918 рр.)
Російська окупація Львова у Першій світовій війні
Перший день Другої світової війни у Львові (01.09.1939)

Поділитися з друзями