Рецепти кавових напоїв в Галицьких часописах

Мода на каву прийшла до Львова в XVIII ст., почавши з людей заможних, вона поволі захопила і все суспвльство. А що справжня кава була недешева, то бідніші верстви почали її фальшувати, вживаючи паленої пшениці, гороху чи навіть жолудів. Цукор теж був дорогий, а тому воліли його не кидати в горнятко, а тримати грудчку між зубами, цідити каву крізь неї.
Прийнято було пити переважно білу каву з молоком і цукром, чорну подавали на пиятиках. Військові вживали чорну каву зазвичай по обіді, запаливши файку. Каву пили з філіжанок, а подавали її в імбрику (кавнику).
Кава стала популярним напоєм не тільки серед міщан, але й у галицьких селах. Етнографічні збірники подають детальні описи приготування кави в Галичині. Галицькі часописи охоче друкують рецепти приготування кави. І то не тільки натуральної, а й із замінників. Так в "Вітчизняному збірнику" за 1853 рік подався рецепт запарювання "кави з жолудем":
"В багатьох недугах вживається жолудева кава, яка крім цілительних властивостей, також має багато поживних речовин. У Франції приправляють жолудь в наступний спосіб: очищений із лупини жолудь мочиься кілька днів в холодній воді, вода часто міняється; потім жолудь сушиться, палиться і мелеться в млинку, як кавові зерна. Так змелений жолудь переховують в добре затканій фляшці, до якої, якщо додати трішки гвоздики або перцевої м'яти, можна получитипрекрасну каву, рівно правдивій".
Готувалася також і каву з соєвих бобів:
"Зернятка сої спарити добре три рази окропом, — писалося в часописі "Жіноча воля" 1935 р. — Виложити на сито, щоб стекли й висохли. Випарені й сухі зернятка смажити так на пательні або в блясі на кухні добрі півгодини, доки не будуть ясно-брунатого кольору. До півлітри води всипають ложку-дві цикорії "Луна". Як закипить, додати дві ложки змелених або на порох розтовчених зерняток сої. Прикрити й варити в накритій посудині з чверть години. Зцідити й вживати каву саму або з молоком. Можна теж засипати підмінку "Луна" й соєву каву не на воду, а просто на молоко."
Поволі приготування кави перетворюється на ритуал, і вже практично кожен кавоман може похвалитися своїм особистим рецептом запарювання.

Джерело: "Таємниці львівської кави" Юрій Винничук

Читайте також:
Історія львівської кавової фабрики
Літературно-художні кафе Львова ХІХ століття
Тут пив каву І. Франко

Поділитися з друзями