Російські війська на території Львова



21 серпня після вступу російських частин до Львова, були закриті всі українські й польські періодичні видання, університет, школи, книгарні. Бібліотекам було заборонено видавати українські книжки. Галицькі урядовці підлягали звільненню, а на їхні посади призначалися росіяни. Організований жандармський відділ розпочав переслідування українських громадських діячів. Упродовж кількох місяців було проведено близько 1000 обшуків та 1200 арештів. Лише через київські в'язниці пройшли 12000 галичан, депортованих у глиб Російської імперії.

Попри всі заяви про терпимість у справах віросповідань російська адміністрація проводила заходи щодо зміцнення позицій православя в регіоні. Інколи це набувало форм переслідування греко-католицького духовенства. Здійснення цієї акції Священний Синод покладав на архієпископа волинського Євлогія. За його розпорядженням на греко-католицькі парафії, тимчасово залишені священиками (частина виїхала на захід; кілька десятків священиків були увязнені російськими властями), призначалися православні настоятелі. Вони обійняли близько 200 парафій. Випробування, що випали на долю греко-католицьких служителів культу та віруючих, повною мірою розділив їхній архіпастир - митрополит Андрей Шептицький, якого було заарештовано і вивезено до Курська, а потім - до монастирської в'язниці в Суздалі, де він перебував аж до революції 1917 р.

22-24 січня 1915 р. німецько-австрійські війська розгорнули наступ, завдаючи ударів з Ужгорода на Самбір та з Мукачевого на Стрий. Кінцевою метою цього наступу був вихід на лінію Перемишль-Стрий, а потім просування військ у напрямку Львова. Російська армія під натиском противника відступила до річок Дністер та Прут. 17 лютого вона без опору здала столицю Буковини - Чернівці. 25 березня російські війська пішли у новий наступ на Карпати. Розгорілися кровопролитні бої, які не принесли перемогу жодній із сторін.
У той час, як основні сили росіян зосереджувалися біля підніжжя Карпат, німецько-австрійські війська готували удар у Галичині. Зранку 2 травня вони розпочали масований артобстріл росіян і менше як за два місяці вже увійшли до Львова. Російські війська з втратами відступали з Галичини. Залишаючи західноукраїнські землі, вони вдалися до тактики «спаленої землі», прагнучи позбавити противника продовольства.

Читайте також:
Російська окупація Львова у Першій світовій війні
Перший день Другої світової війни у Львові (01.09.1939)
Російська армія у Львові (1914 рік)

Поділитися з друзями