Середньовічна фортеця Львова


Середньовічна фортеця Львова мала чотири лінії оборони:
Перша лінія оборону — Високий Мур з Дерев'яною гурдицією, датується XIV ст. Вона складалася з муру, посиленого вежами, перед ним був заводнений рів. Перша лінія оточувала всю територію міста (пізніше середмістя), творячи «місто в мурах». Високий мур споруджувався з розрахунку на використання метальних машин і холодної зброї.

Друга лінія укріплень — Низький Мур з бастеями. Споруджена 1418 року паралельно на відстані 20 від Високого муру, вона тягнулася від Краківської брами до Галицької і складалась із 17 невеликих півкруглих у плані артилерійських бастей без даху, об'єднаних муром. Перед бастеями і муром була влаштована заводнена фоса. Низький мур починався від укріплень Краківської (Татарської) брами, йшов на схід паралельно до Високого муру, формував північне, східне та південно-східне прясла укріплень і закінчувався на рівні Галицької брами. Комплекс укріплень Низького муру виконано з розрахунком на використання вогнепальної зброї невеликих калібрів.

Третя оборонна лінія міських укріплень постала наприкінці XV–на початку XVI ст. Вона йшла паралельно до укріплень першої і другої ліній, оточуючи середмістя. Третя лінія являла собою систему невеликих бастіонів, об'єднаних куртинами, перед якими була заводнена фоса. У 1476 р. розпочато спорудження барбаканів при в'їзних брамах. У 1552 р. третю оборонну лінію посилено вежею Новою – тепер Порохова. У 1622 р. до міської оборонної системи (її третьої лінії) здійснено примикання укріплень Бернардинського монастирського комплексу. У 1672 р. споруджено наріжний Королівський белюард. Загалом – укріплення третьої лінії споруджено для протидії вогню ворожої артилерії середніх калібрів.

Четверта оборонна лінія постала у XVII ст. і складалась з масивних артилерійських бастіонів, пов'язаних між собою куртинами. У профіль бастіонові укріплення четвертої лінії містили бастіон (вал), передвал та гласіс, між ними були влаштовані регулярні фоси. Укріплення четвертої оборонної лінії починались із бастіону по сучасній вул. М. Кривоноса, йшли, оточуючи Галицьке передмістя, до сучасного проспекту Т. Шевченка. Вони мали протидіяти вогню мобільної ворожої артилерії великих калібрів. Наприкінці 80-х років XX ст. для побудови гаражів облвиконкому знищили єдиний, до того повністю збережений, артилерійський бастіон четвертої оборонної лінії. У 2001 р. з дозволу міської адміністрації розпочато планове нищення фрагмента барку четвертої оборонної лінії у подвір'ї будинків №3 і №5 по вул. П. Римлянина.

Укріплення східного прясла, у порівнянні з іншими, дійшли до нашого часу у найбільш повному обсязі. До них належать такі об'єкти: на вул. Підвальній фрагмент башти Римарів; Королівський арсенал, фрагмент башти Мулярів; Високий мур (перша оборонна лінія) ознаковано від Руської церкви до Королівського арсеналу; перед Руською церквою і перед міським арсеналом експонуються дві артилерійські бастеї з фрагментами куртин Низького муру (друга оборонна лінія); міський арсенал (вул. Підвальна №5) з прилеглими до нього баштами: з півночі – башта Токарів і Поворозників (збережений перший ярус), з півдня – башта Шевців (ознакована на висоту першого ярусу); з третьої оборонної лінії до нашого часу дійшла Порохова вежа, фрагмент ескарпу та елементи Босацької хвіртки на третій лінії (виявлені у споруді школи №8 на вул. Підвальній); на схід від середмістя по вул. Лисенка і вул. Просвіти до нашого часу збереглись великі фрагменти оборонних стін монастиря отців кармелітів босих.

Читайте також:
Фортифікаційна споруда Львова. Порохова вежа
Львівська цитадель

Поділитися з друзями