Судочинство у давньому Львові

З часу заснування міста судовий устрій змінювався кілька разів. А ось одним з найстрашніших злочинів у XIV столітті ввжалося підроблення грошей та воску. Львів аж до XVII століття вважався одним з центрів виробництва воску. Це був головний товар для експорту, тому на кожній партій, яку вивозили зі Львова, стояли печатки якості з гербом міста. Тож підробка воску прирівнювалась до державної зради і каралася дуже соворо — аж до спалення на вогнищі. До речі, відбувалося це у центрі міста, біля ратуші.
Фальшивомонетників спалювали або ж заливали їм у горло розплавлений свинець. А от колесуванням карали за напад на громадянина у нічний час, якщо злочинець вбив когось або ж скалічив. А також у давні часи крадієві відрубували руку.

У XІV столітті на площі Ринок встановий цікавий пристрій для покарань — "журавель". До нього прив'язували людину за руки і ноги і вона так висіла цілий день. Карали "журавлем" несумлінних ремісників. До прикладу, якщо пекар випік поганий хліб і це було доведено. Те ж стосувалося будь-яких ремісників, які виготовили поганий товар. Таке покарання існувало у Львові чотири століття.

Також у Львові були відьми, цей "злочин" прийшов до нас з Європи. Найбільш поширеними спалювання відьом були у XV — XVI століттях, і спалювали їх також на площі Ринок. На вогнищі щороку гинули жінки, проте їх кількість ніхто не рахував. Аби звинуватити жінку у відьомстві, досить було свідчень кількох людей, які "бачили", як вона, до прикладу, літала вночі на мітлі.
Засуджувати за хабарі почали з XVIII сторіччя. Тоді чиновників Львівського магістрату виганяли, засуджували та довічно позбавляли права обіймати владні посади.

Поділитися з друзями