Архієпископська кам'яниця на площі Ринок, 9


У 1376 р. намісник угорського короля в Галицькій Русі Владислав Опольський призначив цю ділянку для римсько-католицьких архієпископів. Однак початковою їх резиденцією став Галич, а на львівський Ринок першим перебрався у 1414 р. Ян Жешовський — львівський архієпископ-митрополит у 1412—1436 рр. Резиденція на Ринку була ґрунтовно перебудована за проектом Яна Покоровича у 1634 р. і стала на той час найпрестижнішою будівлею в місті. Споруда мала 68 кімнат. Особливою пишністю виділялася золота вітальня, стіни якої оздоблювали художні...

Кам'яниця Бернатовича на площі Ринок, 8

Кам'яниця Бернатовича виходить тильним фасадом на вул. Івана Федорова, 16. Вона належала відомій у Львові вірменській родині. Портрети окремих членів цієї родини тепер зберігаються у львівських музеях. У 1648 році один із членів родини Бернатовичів, заможний купець Аведик, та його одноплемінники з вірменської громади заплатили Б. Хмельницькому (військо якого стояло під Львовом) своєрідний викуп (100 тисяч червінців), щоб військо не руйнувало міста. У 1658 р. польський король Ян Казимир називав її своїм звичайним помешканням, бо...

Італійський дворик на площі Ринок, 6

Колишня Королівська, чи Корняктівська, кам'яниця — це будівля палацового типу, видовжена в плані з заходу на схід, з внутрішнім "італійським" подвір'ям. Власник будинку Констянтин Корнякт, який був активним членом і меценатом українського братства при Успенському храмі. У 1640 р. кам'яниця була власністю магнатів Якуба та Теофілі Собєських. Кам'яниця, успадкована Яном ІІІ Собеським, у 1678 р. зазнала ґрунтовної реконструкції, після чого отримала вигляд палацу з внутрішнім триярусним аркадним двориком. Поставили аттик з постатями короля і рицарів, що...

Скромна кам'яниця на площі Ринок, 7

Колишня кам'яниця Кравза, згодом Шембека була перебудована у ХІХ ст. Будинком володіла родина Шембека та його нащадків Лоренцовичів (1620—1759 рр.), пізніше це була Краузовська кам'яниця. Це чотириповерхова кам'яниця з чільним фасадом завширшки у три вікна. Її фасад тинькований без надмірних прикрас. Перший поверх, на якому збереглися східці, що вели колись до розташованих тут крамниць, викладений дощатим рустом. Скромний фасад оздоблює балкон над брамою з металевою балюстрадою у стилі необароко та кроштейнами. У ніші стіни...

Історичні моменти Латинського кафедрального собору

Первісний дерев'яний костел Пресвятої Трійці згорів у 1350 р. Нинішня споруда (Латинська катедра) є найдавнішим римо-католицьким костелом, основи якої мав закласти ще король Казимир близько 1370 р. Першим його будівничим був львівський майстер Ничко, нагляд за роботами вів Петро Штехер. Костел будувався довго, 138 років. У 1404 році вроцлавський майстер Микола Гансеке перекрив склепіння вівтарну частину; закінчували його також вроцлавські архітектори. У 1415 р. костел став кафедральним. Склепіння і дві бічні каплиці над хорами будував...