Театр графа Скарбека

Театр графа С. Скарбека (тепер театр ім. М. Заньковецької) належить до кращих зразків львівської архітектури класицистичного стилю, занесеного на територію Східної Галичини із австро-німецьких країв. В час свого виникнення він був найбільшою спорудою міста.

У 1833 році відомий підприємець, меценат граф Станіслав Скарбек, зголосився своїм коштом збудувати новий міський театр. Думка спорудити в галицькій столиці театр запала графу ще в часи, коли він, перебуваючи за кордоном, оглянув найкращі європейські театральні палаци. Процес затвердження його пропозицій та підписання угод щодо будівництва театру вимагав затвердження проекту в канцелярії Відня.

Будівництво споруди тривало з 1836 по 1842 рік. Відомий віденський архітектор Людвіг Піхль створив проект будівлі театру. Помічником Піхля був Йоганн Зальцман, найкращий у той час архітектор Львова. Йому, зокрема, належить розробка фундаменту під театр, а також проектне розроблення тераси з північного фасаду і, ймовірно, перекриття р. Полтви. Архітектура палацу мала бути вирішена у стилі віденського класицизму. Приступаючи до будівництва, Скарбек здійснив мандрівку європейськими містами, аби вивчити архітектуру різних театрів. В таку ж подорож він відправив своїм коштом Йоганна Зальцмана і художника-декоратора Фрідріха Польмана, які, крім дослідження архітектури театрів, займалися придбанням різноманітного театрального устаткування.

За проектом Піхля інтер'єр залу був вирішений у світло-кремовій гамі зі сріблястими оздобами, а драперії були світло-блакитними. Зі сцени колись вела окрема сходова клітка до специфічної для галицької публіки редутової зали, в якій відбувалися карнавали й бали. До початку Другої світової війни приміщення театру освітлювала люстра віденської фабрики “Демуза”.
Над центральним входом на фронтоні театру у 1841 році була встановлена дерев'яна скульптурна композиція покровителя мистецтва Аполлона у квадризі коней (античній колісниці). У XIX ст. вона символізувала приналежність будинку до пристанища муз (храму, де творилося театральне мистецтво). У травні 1847 року під час сильної зливи вона завалилася від власної ваги на землю.

Урочисте відкриття театру графа С. Скарбека відбулося 28 березня 1842 р. твором «Життя як сон» драматурга Ф. Грільпарцера. А вже наступна вистава комедіографа А. Фредра «Дівочі обітниці» започаткувала комерційний успіх театру. Під час щорічного львівського ярмарку під назвою «Контракти» театр не лише виконував функцію осередку мистецтва, а й був місцем світських зустрічей, розваг і навіть пошуку наречених.

У 1871 р. у вестибюлі між колонами на великому постаменті було розташовано пам'ятник засновникові театру графу Станіславу Скарбеку (скульптор Паріс Філіпп). Нині доля пам'ятника невідома.
Будинок театру Станіслав Скарбек після своєї смерті заповів місту. Проте ані він, ані інші будівничі минулого не могли собі уявити, як вдосконалять цей архітектурний шедевр у XX ст. З 1900 по 1902 рік під керівництвом архітектора Якова Балабана зал театру реконструюють і він стає концертним залом львівської філармонії.

Після Першої світової війни у театрі розмістився кінотеатр “Атлантик”. З 1941 р. під керівництвом учня Ле Корбюзьє – Людвика Краковского велику реконструкцію театру розпочали німці, плануючи перетворити його на заклад виключно для себе.

У відновленій споруді з 1944 року (й досі) розмістився український драматичний театр ім. М. Заньковецької. В січні 2002 року театр одержав статус Національного.

Джерело: Будівля театру Скарбека 170 років історії

Читайте також:
Оперний театр на річці Полтві

Поділитися з друзями