Три будівлі Дирекції Львівської залізниці

Будинків, зведених спеціально для приміщення Дирекції залізниць всього у Львові було три. Третій і останній, що дійшов до наших днів у майже незмінному вигляді і надалі використовується наступниками цісарсько-королівської Дирекції – Управлінням Львівської залізниці.
На початках майже всі залізниці Галичини були приватними: перша – ім. Карла Людвіга, друга – Львівсько-Чернівецько-Ясська, третя – ім. архікнязя Альбрехта. Остання, правда, швидко збанкрутувала внаслідок біржевої кризи і незабаром була “націоналізована” (1875 p.), тобто одержавлена. Однак перші дві самостійно існували ще два десятки років, а їхні дирекції свого часу розміщувались “на одній кухні” – у приміщеннях тепер неіснуючого Чернівецького двірця (приблизно на місці сучасного Приміського вокзалу.) – і були між собою у не дуже приятельських стосунках. І навіть поїзди з заходу і півдня приходили на два різних вокзали.
Саме в цьому році у Львові й була зведена будівля першої “дирекційної садиби”: представники ц.к. Дирекції тут не тільки працювали, але й мешкали (на 1-му поверсі). Знаходилась вона на вул. Маєрівській (тепер Січових Стрільців) у будинку, добре відомому львів'янам: саме крізь її проїзд і далі через пр. Крива Липа є найкоротший шлях до трамвайних зупинок на вул. Дорошенка. Багатодекорований фасад будинку губиться на неширокій вулиці, і не кожен перехожий у клопоті повсякденності здатний запримітити скульптуру Меркурія, що завершує аттик і уособлює залізничний рух. Автором фігури є професор Львівської політехніки Леонард Марконі

Львівська залізниця

У 1893 р. всі австрійські залізниці стали державними. Збільшилась кількість працюючих на них осіб, а це вимагало розширення приміщень Дирекції. Зараз видається фінансово нелогічним факт зведення вже через 10 років нового масштабнішого будинку по сучасній вул. Огієнка (тепер – поліклініка і лікарня Львівської залізниці). У тому ж 1897, у старому будинку розмістився готель під назвою “Імперіал”. Нова споруда, як і перша, наслідувала декор і форми пізнього італійського ренесансу. Її ризаліт також увінчувала скульптура Меркурія. Не збереглася і декорація сходової клітки, виконана у 1900 р. учнями проф. Т. Рибковського (розписи з алегоріями сили і пари, імітація мозаїки).
На поч. XX ст. активізувалося будівництво житлових і адміністративних споруд залізниці. Отримавши від уряду кредит на суму 8 млн. корон Дирекція розпочинає спорудження нового адміністративного будинку. Будівництву передував серйозний конкурс у 1911 p., а у 1912 р. остаточно переміг проект Брохвич-Левинського, який встигли реалізувати якраз перед І Світовою війною. Тоді це була найбільша споруда у Львові, два інші проекти — перебудови університету і ратуші – так і не були здійснені. Однак, на завершення самого будинку, Управлінню коштів забракло: галерею між адміністративним і житловим будинком не було зведено. У 1911 році орган Політехнічного товариства у Львові "Gzasopismo techniczne" опублікувало результати конкурсу на зведення нової будівлі Львівської залізниці. На конкурс поступило 7 проектів, але частина з них за своїм архітектонічним рішенням не задовільняє умовам конкурсу, інші не мають належної художньої та ужиткової вартості. В результаті до конкурсу допущено 3 проекти, що зайняли відповідно І, ІІ, ІІІ місця.

Джерело: “Галицька брама”

Читайте також:
Другий залізничний вокзал у Львові
На вокзал - із музикою!
15 фотографій залізничного вокзалу після війни

Поділитися з друзями