Три пам'ятники на вулиці Академічній



Александер Фредро.
До сторічного ювілею графа Александера Фредра (Почесного громадянина, відомого драматурга та політичного діяча), Мистецько-літературне коло Львова вирішило встановити йому пам'ятник. Реалізація цього задуму затягнулася, і львів'яни побачили пам'ятник драматургові лише 24 жовтня 1897 р. Ще кілька років по тому бронзовий Фредро, сидячи у кріслі на Академічній площі, міг оглядати власну маєтність на вулиці свого імені (її паркан пролягав нинішніми вулицями Фредра та Саксаганського). А у 1905–1906 рр. його нащадки продали цю ділянку під парцеляцію, й будинок з пам'ятною таблицею А.Фредра розібрали. На місці фредрівського маєтку постали нинішні вулиці Герцена та Стецька, а також будинки на вул. Фредра, 3-9. Цей пам'ятник за ініціативою літературно-художнього кола виконав скульптор Леонардо Марконі.
Після останньої війни пам'ятник помандрував до Вроцлава, де його встановили перед ратушею. Нещодавно поляки запропонували подарувати Львову копію пам'ятника А. Фредру, але місцева влада відмовляється від цього дару, бо у Львові, де за кожен квадратний метр землі можна здерти шалені гроші, важко знайти гідне місце для Почесного громадянина міста.
За радянських часів на місці пам'ятника Фредру щороку оновлювали квітковий портрет Тараса Шевченка. А 1994-го тут відкрили пам'ятник Михайлові Грушевському.

Корнєль Уєйський.
Був на Академічній ще один пам'ятник, який стояв навпроти Міщанського касина. Тепер це обласна бібліотека на проспекті Шевченка, 13. За радянських часів тут був будинок політосвіти, а у 1990-х роках містився Народний рух та інші громадські організації.
У 1898 року в пресі оприлюднили прохання давати пожертви на пам'ятник. А 25 жовтня 1900-го Рада міста Львова вирішила встановити монумент на Академічній вулиці. Для виконання пам'ятника запросили скульптора Антонія Попеля (згодом автора пам'ятника Міцкевичу). Відлив здійснювала віденська фірма Фрідріха Круппа.
На фронтовому боці постаменту видніло «Корнель Уєйський», а зі зворотного боку – слова з поетового вірша: «Народе мій, будь щасливим», а під ними – напис дрібними літерами «К.Уєйський». У післявоєнні роки в місті розгорнулася «депольщизація» Львова. У Польщу було вивезено пам'ятник поету Корнелю Уєйському та встановили на площі Перемоги у Щеціні, задемонструвавши “польськість Штеттіна”.
У Львові збереглася пам’ятна таблиця на пошану Корнеля Уєйського, встановлена 1901 року на кошти ремісничого товариства "Gwiazda" в костелі Св. Андрія (Бернардинів).

Михайло Грушевський.
12 червня 1994 р. у Львові урочисто було відкрито пам'ятник Грушевському. Цей пам'ятник — перший в Україні! На відкритті пам'ятника з промовою виступив Президент України Л. Кравчук, керівники міста й області, майстри пензля і пера. Пам'ятник виготовили з бронзи та граніту, а виконали його скульптори — Дмитро Крвавич, Микола Посікіра, Л. Яремчук, архітектор — Василь Каменщик.
Пам'ятник розташований на проспекті Шевченка, адже Грушевський був професором кафедри історії Львівського університету, старий корпус якого знаходиться неподалік на вулиці Грушевського.

Джерело: zbruс.еu; pоstup.brаmа.соm

Читайте також:
Полтва на вулиці Академічній

Поділитися з друзями