Збочинець чи патріот Галичини?

Скандальний письменник Леопольд фон Захер-Мазох найбільше знаний завдяки еротичним мотивам у творчості. Та мало хто знає, що він доводив відмінність українців від росіян і був найвідомішим тогочасним німецькомовним автором, який писав про Галичину.

Про цю історичну постать розповідає Остап Середа, старший науковий співробітник Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України.

- В якій родині народився Леопольд? - Фон Захер-Мазох з'явився на світ 27 січня 1836 року у Львові, в будинку, що, як з'ясувала львівський історик Галина Сварник, стояв приблизно на місці теперішнього "Гранд-готелю". Свого часу це була дирекція львівської поліції, яку очолював батько письменника. Його родина була дуже знаною. Захери, як кажуть історики, походили з іспанського дворянства. Леопольд був освіченою людиною, типовим представником австрійського просвітництва, знавцем музики, літератури, колекціонером. Мати - з родини Мазохів. Дід, Франц Мазох, здобув медичну освіту, практикував у Відні. Потім переїхав до Львова, став почесним громадянином, його двічі обирали ректором Львівського університету.

- Як минало дитинство письменника?
- Перші дванадцять років він прожив у Львові. Навчався в академічній гімназії. Великий вплив на Леопольда мала родина, що згодом позначалося й на його творчості. Певний час був у Винниках. Вважалось, що там кращі умови для хворобливого хлопчика . Опікувалась Леопольдом нянька Анна, яка співала йому українських пісень та ознайомила з фольклором. У 1848 році родина переїхала до Праги, де Леопольд закінчив гімназійну науку і вступив до університету.

- Мазох багато писав про Галичину. Якою вона постала в його творах?
- У нього є багато творів з елементами історичних чи етнографічних відомостей. Відомо також про контакти Леопольда фон Захера-Мазоха з галицько-руського руху. В той час він уже працював в університеті в Граці як приват-доцент австрійської та загальної історії. Мені вдалося розшукати кілька його листів на Галичину - до єпископа Спиридона Литвиновича та до отця Михайла Куземського, який згодом став єпископом в Холмі. Мазох просив надіслати йому додаткові відомості, бо планував написати великий твір "Русини в Австрії". Це мала бути науково-політична праця, в якій він хотів розповісти про життя українців в Австрії.
Та вона так і не вийшла друком. Однак зібрані відомості були успішно використані в багатьох художніх творах. Мазох багато писав про українських селян: панщину, опришківський рух, свята, будні й побут гуцулів. Звісно ж, в тих творах були присутні й еротичні мотиви.

- Як жилося письменнику зі скандальною репутацією?
- Те, що писав Мазох, не вкладалося в норми пристойності та моральності тогочасних міщанських родин. Та він був доволі популярним автором. Переклади його творів публікувала преса і на сході, і на заході Європи. У Франції ж Леопольд удостоївся звання кавалера ордену "Почесного легіону". Та скандальна репутація і любовні інтриги із заміжніми жінками позначились на роботі: кар'єра викладача історії перервалася, а творчість викликала осуд частини суспільства. Не любили Мазоха й за відверту любов до галичан, називаючи його в пресі "слов'янським паразитом". Найбільше обурила письменника праця психіатра Крафта-Ебінга, де було вперше вжито термін "мазохізм" на означення сексуальних перверсій. Отож Леопольд обізвав лікаря "вченим дурнем". Помер у віці 59 років в містечку Ліндгайм, там і похований.

Поділитися з друзями