Жовківське передмістя Львова

З Жовківським передмістям пов'язані різні історичні події. Татарські напади в пізніших часах рідко доходили цього передмістя, бо боронили його багна над Полтвою. Перед приходом козацьких військ 1648 і 1655 рр. польська команда міста сама підпалила передмістя, щоб облягаючі не мали у ньому захисту.
Під час облоги Львова Хмельницьким 1648 р. на Тарнавці, околиці біля теперішньої Жовківської рогачки, стояв табором козацький полковник Максим Кривоніс. Хто він був з роду, не знаємо певно; одні казали, що він був чужинець, родом з Шотландії, і на Україну прийшов як мандрівний жовнір, інші подавали, що він був уродженцем Волині. Він мав під собою ватаги селянства й з ними йшов у похід проти поляків. У бою під Константиновом він був поранений і під Львовом, лежачи хворим, віддавав накази. Його полк здобув фортецю Високого Замку. Сам Кривоніс, за переказом, не вернувся вже з-під Львова, помер на Тарнавці, і десь тут його поховано, мабуть, на цвинтарі церкви Воведення Пресвятої Богородиці або Спаса.

В 1655 р. по другій облозі Львова через передмістя, попри Краківську браму, переїздив Богдан Хмельницький на чолі своїх полків. Гетьман їхав на сорокатім бахматі (рябому бойовому коні), за ним несено нову червону хоругов з бунчуком з білого конячого хвоста й з гербом гетьмана, вигаптуваним на білій китайці; друга хоругов зображала св. Михайла, що перебиває ратищем смока (змія). За гетьманом йшли козацькі полки з різнорідними прапорами, всіх було 34; на прапорах були герби різних земель України, «тільки не було білого орла нашої Польщі», як пише польський міщанин-очевидець.
У 1664 р. Краківське передмістя пережило жидівський погром. Перед тим уже часто приходило до нападів передміської черні на жидів, причому головними героями були єзуїтські студенти. Цього року в травні почався «тумульт» у місті, а потім юрба пішла на Краківське передмістя й почала грабувати жидів. Жиди пробували боронитися, озброєні шаблями, рушницями, сокирами, але юрба їх розбила й влаштувала дикий погром. Знищено багато домів, понад сто жидів було вбито.

Дня 11 лютого 1691 р. на Львів наступали татари. Гетьман Станіслав Яблоновський укріпив передмістя над тодішньою Млинівкою , головно коло т. зв. Мурованого мосту (де сходиться Замарстинівська з вулицею Короля Яна (Комунальною)), але татари вдерлися від Клепарова й почали грабувати вулиці. Головні бої з ними були в околиці теперішнього залізничного мосту на Замарстинівській вулиці. При відступі татари стягнули свої трупи під церкву Воскресіння й спалили її разом із сусідніми хатами. Горіли тоді також церква св. Параскеви й монастир Воведення. Був і комічний епізод. Один жовнір взяв до неволі якогось татарського старшину, завів його до церкви св. Миколая й тут прив'язав до шнура від дзвону. Сам відбивався від татар, а полонений татарин на шнурі все дзвонив.
В новіших часах Жовківське передмістя було відоме городництвом. На початку ХІХ ст. при теперішній вул. Донецькій були великі городницькі заклади німців Шнайдера й Гайслера, котрі не мали ще ніякої конкуренції й робили на квітах великі маєтки, але у другому поколінню їх доми підупали.

Джерело: Іван Крип'якевич "Історичні проходи по Львові"

Читайте також:
Фабрика Повидла
Львівське виробництво горілки Бачевського
Кам'яниця Шульців

Поділитися з друзями